Форум
Автуничі (Овтуничі), деревня.
І.„Генеральне слідство” (1729–1730): 14 дворів, володіння Степана Тарновського. Раніше було володінням полковників Якова та Єфима Лизогубів, Павла Полуботка. Законність встановлення млина на р. Вербч Агафія Степанівна, вдова Тарновського, доводила універсалом Скоропадського на Автуницькі та Мощонські грунти (1717 р.), купленими її батьком Стефаном Бутовичем (помер 13 січня 1717 р.). Від „автуницьких і мощонських людей з отчиною і з протчими бортними, в інших інших місцях будучими, соснами” генеральний осавул С. Бутович отримав грунт Кримок (острів Кримок), який віддав зятю – військовому товаришу Стефану Тарновському. В цьому ж грунті, під Мальчою, на р. Вербчі був влаштований млин о 2 колах (універсал від 19 серпня 1717 р.).
ІІ.„Генеральний опис” (1765–1769): козацьких дворів – 20, сел. дворів – 6, вол. Я. Тарновського.
Під час поземельної суперечки Яків Тарновський стверджував, що всі Кусіївські грунти, були куплені його батьком – С.Тарновським, зятем С. Бутовича, але земельні кріпості на них втрачені, а переписці самовільно уступили землі чернігівському полковнику Павлу Полуботку, який самовільно привласнив їх собі. Полуботку в Городнянській сотні також належали грунти поблизу поселень: c. Здраговка, с. Жабчичі, Хоробричі, д. Перепис, слоб. Деревинь, д. Овтуничі. Слобода Деревини була заснована на грунтах, що починаються від Кусеїв – при д. Овтуничі та д. Перепис.
Овтуницький отаман Авдій Силенко в розиску про неправильну скупку козацьких земель Степаном Тарновським показав: „же минулого 1722 р., коли Павел Сачок (овтуницький козак) пішов до п. Терновського, продавати грунту свого, теди я, поїхавши з сином його, Сачковим, до п. полковника нашого чернігівського, доносилем же: Павел Сачок напив в шинку п. Терновського конь озем і без відома жени і дітей своїх пішов до п. Тернавського продавати грунта свого; але жена і діти не хотять продавати оного і просять милості Вашої, таковий лист до п. Терновського: жеби п. Терновський наказав шинкареві своєму, напойшого конь озем, прийняти, якоже і видано таковий лист, по прошенію моєму, по котрому, хоч і послала Сачкова жена гроші до шинкаря, але не прийняв, а його, Павла Сачка, отримавши оного панського листа, вигнав вон з двора п. Тернавський, тоді по розсказанню п. сотника нашого городницького, взявши його, Сачка, забили в колодку”.
https://sites.google.com/site/gorodnanskijlitopis/
І.„Генеральне слідство” (1729–1730): 14 дворів, володіння Степана Тарновського. Раніше було володінням полковників Якова та Єфима Лизогубів, Павла Полуботка. Законність встановлення млина на р. Вербч Агафія Степанівна, вдова Тарновського, доводила універсалом Скоропадського на Автуницькі та Мощонські грунти (1717 р.), купленими її батьком Стефаном Бутовичем (помер 13 січня 1717 р.). Від „автуницьких і мощонських людей з отчиною і з протчими бортними, в інших інших місцях будучими, соснами” генеральний осавул С. Бутович отримав грунт Кримок (острів Кримок), який віддав зятю – військовому товаришу Стефану Тарновському. В цьому ж грунті, під Мальчою, на р. Вербчі був влаштований млин о 2 колах (універсал від 19 серпня 1717 р.).
ІІ.„Генеральний опис” (1765–1769): козацьких дворів – 20, сел. дворів – 6, вол. Я. Тарновського.
Під час поземельної суперечки Яків Тарновський стверджував, що всі Кусіївські грунти, були куплені його батьком – С.Тарновським, зятем С. Бутовича, але земельні кріпості на них втрачені, а переписці самовільно уступили землі чернігівському полковнику Павлу Полуботку, який самовільно привласнив їх собі. Полуботку в Городнянській сотні також належали грунти поблизу поселень: c. Здраговка, с. Жабчичі, Хоробричі, д. Перепис, слоб. Деревинь, д. Овтуничі. Слобода Деревини була заснована на грунтах, що починаються від Кусеїв – при д. Овтуничі та д. Перепис.
Овтуницький отаман Авдій Силенко в розиску про неправильну скупку козацьких земель Степаном Тарновським показав: „же минулого 1722 р., коли Павел Сачок (овтуницький козак) пішов до п. Терновського, продавати грунту свого, теди я, поїхавши з сином його, Сачковим, до п. полковника нашого чернігівського, доносилем же: Павел Сачок напив в шинку п. Терновського конь озем і без відома жени і дітей своїх пішов до п. Тернавського продавати грунта свого; але жена і діти не хотять продавати оного і просять милості Вашої, таковий лист до п. Терновського: жеби п. Терновський наказав шинкареві своєму, напойшого конь озем, прийняти, якоже і видано таковий лист, по прошенію моєму, по котрому, хоч і послала Сачкова жена гроші до шинкаря, але не прийняв, а його, Павла Сачка, отримавши оного панського листа, вигнав вон з двора п. Тернавський, тоді по розсказанню п. сотника нашого городницького, взявши його, Сачка, забили в колодку”.
https://sites.google.com/site/gorodnanskijlitopis/